Литва у суботу, 28 вересня, оголосила про передачу Україні нової партії військової допомоги.
Про це йдеться у повідомленні литовського Міністерства оборони, інформує «Європейська правда».
Згідно з даними Міноборони Литви, нова партія допомоги для України містить логістичне обладнання, боєприпаси, ноутбуки та інше.
«Наша підтримка непохитна, наша рішучість чітка: Україна переможе, бо свобода завжди перемагає. Разом – до перемоги», – підкреслили в литовському оборонному відомстві.
Харківський міський голова Ігор Терехов вчора, 26 січня, зустрівся з литовською делегацією на чолі з міністром закордонних справ Литовської Республіки Габріелюсом Ландсбергісом.
Гості разом з мером відвідали харківську метрошколу та поклали квіти до пам’ятника дітям, які загинули через збройну агресію рф, повідомила міськрада.
«Я дуже вдячний Литві за ту політичну, економічну та військову допомогу, яку вона надає Харкову та всій Україні. Ми побачили зруйновану центральну частину міста, пошкоджені будинки харків’ян, поклали квіти до пам’ятника загиблим дітям. Це та ціна, яку ми сплачуємо щодня, аби відстояти власну свободу», – зазначив Ігор Терехов.
Своєю чергою Габріелюс Ландсбергіс підкреслив: необхідно постійно нагадувати світу, що Україна невпинно бореться та потребує підтримки.
«Пріоритет зараз – це протиповітряна оборона. Це основне послання, яке я понесу в міжнародну спільноту. На жаль, Литва не може повною мірою забезпечити Україну системами ППО, але ми готові надавати, зокрема, гуманітарну допомогу для людей», – повідомив міністр.
Ігор Терехов також наголосив, що приїзд литовської делегації є показовим для мешканців міста, адже це означає, що Європа активно підтримує державу в цілому.
Сторони домовилися про надання гуманітарної допомоги переселенцям.
Ігор Терехов також закликав литовців долучитися до проєкту створення диференційованої системи оповіщення в Харкові.
Литва передала Україні нову партію військової допомоги.
Про це повідомляє Міноборони Литви, пише Кореспондент.
Йдеться про кілька мільйонів патронів і кілька тисяч боєприпасів до переносних протитанкових гранатометів малої дальності, а також близько тисячі розкладачок.
Ми чуємо настійні прохання України та продовжуємо нашу підтримку відповідно до висловлених потреб. Ми активно заохочуємо наших союзників робити те ж саме, – заявив міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас.
Крім передачі військової техніки та обладнання, Литва також активно навчає українських військових, надає українцям лікування та реабілітацію, готує експертні консультації, виділяє кошти в міжнародні фонди підтримки України.
Також зазначається, що у Литві вже склали довгостроковий план підтримки на 2024-2026 роки, який включатиме військову підтримку України на 200 млн євро.
Литва передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшли, зокрема, електрогенератори, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Литви.
«Українським військовим передали нову партію електрогенераторів.
Литва продовжує безперебійне постачання військової допомоги Україні й сьогодні передала нову партію генераторів, вуличних ліжок і сухих продовольчих пайків», – ідеться в повідомленні Міноборони Литви на офіційному сайті в п’ятницю, пише Інтерфакс.
Як повідомляється, стаціонарні дизель-генератори потужністю 160 кВт призначені для вироблення електроенергії та забезпечення нею об’єктів у місцях, де відсутні або перервані лінії електропередачі.
Генератори оснащені обладнанням, яке автоматично вмикає двигун генератора в разі припинення подання електроенергії від стаціонарної електромережі та вимикає його в разі відновлення подання.
За заповненого бака електрогенератор може працювати безперервно щонайменше 8 годин за повного навантаження. Електрогенератори захищені від впливу довкілля і можуть експлуатуватися за температури довкілля -30 ℃ або +40 ℃.
«Допомогу Україні доставляла литовська армія», – наголошується в повідомленні Міноборони.
Литва планує виділити Україні два мільйони євро на вирішення соціальних наслідків розв’язаної Росією війни.
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів Литви.
Як зазначили у відомстві, підтримка буде здійснюватись через інструменти міжнародних фінансових установ.
Зокрема, один мільйон євро буде виділено до фонду Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який підтримує інклюзивність, та до Українського фонду солідарності Банку розвитку Ради Європи, який підтримує проєкти соціального призначення.
Литва перекаже кошти в обидва ці фонди до кінця цього року.
“Сила України – в її народі та його рішучості боротися з агресором, тому важливо забезпечити підтримку не тільки українського бюджету для збереження економічної стабільності, але не менш важливо орієнтуватися і на соціальні наслідки війни”, – зазначила міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте.
Підвал звичайнісінького житлового будинку впродовж пів року слугував прихистком для родини Оксани Макухи та її сусідів, що вранці 24 лютого минулого року опинилися у пастці на власних подвір’ях, коли у Руські Тишки прийшов «руський мир» на танках. Люди тут не просто переховувалися – тут їли, спали, намагалися влаштувати свій побут. Інколи, через інтенсивні бойові дії, вони не могли вийти із цього підвалу по кілька діб поспіль.
Оксана Макуха, жителька с. Руські Тишки
Было очень холодно. Особенно в марте, до 20 градусов были морозы, попростуживались… В основном в приоритете были дети, старики… Мы так, помоложе бегали, старались на стулочках спати. И нервы, естественно, потому, что без нервов здесь невозможно, это невозможно было пережить просто.
Усе це істотно позначилося на здоров’ї людей – загострилися хронічні хвороби, які були, додалися нові. Тож візиту литовських медиків тут дуже зраділи. Від лікаря пані Оксана виходить із цілою купою пігулок: проти тиску, снодійне, заспокійливе. Фахівці говорять: майже в усіх пацієнтів скарги одні й ті ж.
Тома Кандроте, лікар сімейної медицини
Почти у всех давление, почти у всех много болей всякого есть… желудок, потом депрессия, конечно, не могут уснуть, не могут спать нормально.
Пігулки, кажуть литовські лікарі-волонтери, підбирали саме українські, аби пацієнти могли потім купувати їх в аптеках, адже більшість хвороб, з якими звертаються люди – хронічні. Втім, сьогодні ліки видають безплатно. Поступово на подвір’ї хати, де приймає лікарка, народу більшає. Місцеві передають новину одне одному та поспішають на прийом, адже дістатися лікарні для багатьох з них й досі не проста справа.
Олена Котляр, жителька с. Руські Тишки
Поламала руку, потому що руїни розбирала свої. Ну от, а оказалось, що у мене ще й тиск, я на нього й уваги вже не звертаю. Ну от, дай бог, щоб допомогли ліки.
Оксана Божко, жителька с. Руські Тишки
В мене чоловік інфаркт получив в окупації, но він не хоче йти, я замість нього, а в мене тиск, також хотілося б, щоб поміряли і дали яке-то лікарство. А взагалі, тут всі пережили хорошо.
У приміщенні дивом вцілілої сільської амбулаторії Руських Тишків триває прийом стоматолога. Все, що можна було – інструменти, сучасні матеріали, ліки – везли з Литви, говорить пані Христина.
Христина Жіадас, лікар-стоматолог
Мы рады, что можем помочь, потому что люди действительно страдают от инфекции зубов, от боли зубной и поехать куда-то трудно, тоже экономические условия, потому что чаще всего лечение платное, а доходов нет у людей.
Литовська лікарка говорить: не вагалася жодної хвилини, їхати чи не їхати в регіон, охоплений війною, бо медики краще, ніж будь-хто, розуміють, наскільки потрібна допомога людям, виснаженим тривалими бойовими діями та окупацією.
Христина Жіадас, лікар-стоматолог
Там где война, помощь нужна любая и просто, когда наши в Литве сказали, что нужны медики любой специализации, я сразу записалась в список.
Серед пацієнтів стоматолога і молодь, і люди середнього віку. Та найбільше, мабуть, пенсіонерів, у яких під час окупації виникли проблеми з зубними протезами.
Лідія Мясоєдова, жителька с. Руські Тишки
У Харкові скріпили його… ну, скріпили я знаю як.. шо неможна ні їсти, ні говорити. Язиком той… а він піднімається вгору цей мостік і натерла ж оце, натираю…
Валерій Черкашин каже, що йому візит стоматологів теж дуже на часі, адже потреба у відвідуванні лікаря назріла вже давно, та все якось не виходило доїхати до міста, а тут медики самі приїхали. Та ще й лікують безплатно.
Валерій Черкашин, житель с. Руські Тишки
Он с начала войны сломался и покамест не болит, но его уже надо вырывать. Он уже… лечить уже нельзя.
Сімейні лікарі та стоматологи наразі дуже потрібні, кажуть місцеві жителі, та це не найбільша проблема. Тут майже в кожному дворі – поранені, загиблі або контужені – людям важко впоратися із такою бідою.
Оксана Макуха, жителька с. Руські Тишки
Никто б никогда до войны не подумал, что нужен психолог. А он действительно нужен. Хотя бы просто поговорить, просто рассказать. Потому что когда ты рассказываешь друг-другу, каждый стоит и плачет, а так человек выслушает, этого достаточно, что человек выслушает.
Та найбільше, визнає пані Оксана, боялися навіть не за себе, хоча окупанти ходили тоді вулицями, зазирали в кожну хату, інколи забирали когось для ретельніших перевірок. Боялися за тих, кого обстрілювали зі зброї, розміщеної у дворах та на вулицях Тишків.
Оксана Макуха, жителька с. Руські Тишки
Бомбили Харьков, ми время засекли, час сорок пять со всех орудий. Там 9 мм пушка стояла, грады, САУ, они просто непрерывный бой шел на Северную Салтовку. Они кидали, кидали, кидали это был ужас за тех людей, которые там сидят. За них просто.
Непошкоджених будинків і в самих Тишках, мабуть, немає зовсім, тож найбільша потреба, кажуть у сільській військовій адміністрації, це встигнути хоч якось закрити житло перед холодами.
Ігор Кузьменко, перший заступник начальника Циркунівської сільської військової адміністрації
Перед усім потреба це стройматеріали для того, щоб перекрить криши, вікна відремонтувати і жити у себе в оселі. Люди повертаються до своїх домівок, стараються зайти в зиму вже більш підготовленими. Так що працюємо.
Втім, каже Ігор Кузьменко, жителі громади вже почали отримувати гроші від держави на відновлення житла. Це теж додає людям оптимізму та впевненості, що прийдешня зима буде для них менш суворою, ніж минула.
Жителька села Гоптівка на Харківщині, що у двох кілометрах від російського кордону, скаржиться на здоров’я. Каже, сидіння у холодному підвалі під обстрілами на користь не пішло. Загострилися хронічні хвороби та з’явилася купа нових. Зараз у селі працюють медики-волонтери з Литви, тож пані Катерина прямує до закордонного ЛОРа зі скаргами на слух.
Катерина
А взрыви какие были. Наверное, от взрывов. В подвале ж прятались. А нервов сколько. Зимой упала, ребро повредила. Два месяца увязанная ходила.
Лікарем-стоматологом, від якого вона щойно вийшла, пані Катерина дуже задоволена.
Катерина
Ой, я безумно рада. Девчата такие золотые руки. Камни поснимали, я тепер як девочка, с зубами.
Литовські лікарі вже втретє на Харківщині із благодійною місією – допомагають людям на деокупованих територіях. Організатор – сімейний лікар Скрімантас Крункайтіс – розповідає, як готувалися до експедиції цього разу.
Скрімантас Крункайтіс, сімейний лікар, Литва
Повезло купить много медикаментов, которие мы отдаем, оборудование, чтоб диагностику не руками делать. Сейчас мы может уже все как специалисты делать.
Перший раз литовські медики приїздили втрьох. Зараз склад волонтерської команди розширився.
Скрімантас Крункайтіс, сімейний лікар, Литва
Нас было трое, я и две медсестри. А сейчас есть два семейних врача, медсестра, медбрат и два стоматолога. Мы проехали Дергачи, Прудянку, Козачью Лопань, Цуповку, Проходы. Суббота и воскресенье будем снова ехать в Циркуны, Черкасские Тишки, потом в сторону Изюма.
Стоматолог Христина у Харківську область приїздить вже вдруге. Цього разу підготувалася краще та взяла більше обладнання.
Христина, лікар-стоматолог
В первый раз когда приехали – это была разведка. Второй раз уже подготовились, очень благодарны всем, кто помогал, организации Blue/Yellow for Ukraine. Мы смогли купить мобильный стоматаппарат, в котором есть все необходимое для лечения. И рентген у нас есть, без него мы слепые. И привезли материалы, нужные для небольшого объема консервативного лечения. И мы можем предложить пациентам больше, чем просто удалить зуб.
У Токарівській громаді зараз проживає 69 людей, в основному це люди похилого віку. Багато з них страждають на серцево-судинні захворювання.
Марія Хвисюк, директор центра первинної медико-санітарної допомоги
Амбулаторія наша обслуговувала 750 осіб, це були мешканці Токарівки та Гоптівки. Але під час окупації все обладнання було вкрадене, понівечене. Зараз вона не придатна до функціонування. Працюємо над тим, щоб нам привезли мобільну амбулаторію, щоб ми могли здійснювати виїзні прийоми.
Колодочка Вікторія, староста Токарівського старостинського округу
В нас була амбулаторія, в ній було 2 лікаря, 3 медсестри, лабораторія. Було терапевтичне відділення, де люди крапельниці крапали, приймали лікування повністю.
На жаль, у нас не вціліло нічого, ось клуб був відремонтований, ні школи ні амбулаторії нічого не залишилося. І ось ми живемо тільки з допомогою лікарів з інших країн.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Послуги, які надають литовські лікарі, вони є дуже важливими для місцевого населення, людям не приходиться їхати до стоматолога до Харкова, або до Дергачів, вони не витрачають кошти на проїзд та економлять на самій послузі на лікуванні зубів. Бо в таких деокупованих населених пунктах живуть переважно люди похилого віку і вони потребують таких послуг.
Якогось масштабного відновлення в населених пунктах вздовж російського кордону поки не передбачається, розраховувати доводиться тільки на себе.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Само ось населені пункти, які йдуть вздовж державного кордону, вони знаходяться в червоній зоні, і це не дає проводити масштабну відбудову за рахунок держави медзакладів, багатоповерхівок. Тому тут на сьогодні працюють волонтери, благодійні фонди, роблять якісь дрібні ремонти. Щоб люди могли отримувати невеличкі послуги. Але сімейний лікар тут працює, тут є лікар, де він приймає людей.
Під час одного з прийомів литовські лікарі потрапили під обстріл в Козачій Лопані.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Нещодавно литовські лікарі проводили прийом людей в Козачій Лопані і ворог завдав по населеному пункту більше ніж 10 ударів, прицільно били в район лікарні. Вони це емоційно перенесли, довелося їм полежати на підлозі. І потім вони казали, що на собі відчули ту агресію та ті страхи, які на собі переживають тут люди. Але вони не зламалися і продовжують надавати допомогу нашим мешканцям. Вони для нас герої сьогодні.
Під час цієї поїздки волонтери планують приділити увагу українським військовим та кілька днів цілеспрямовано надавати стоматологічну допомогу нашім захисникам. У планах на майбутнє – аби щомісяця до України приїздили одна або дві команди медиків.
Від 11 вересня 2023 року митні органи Литви заборонили проїзд автівок з російськими номерами на територію країни.
Власники таких авто мають протягом 6 місяців від дати вʼїзду вивезти свій транспорт із Литви та Євросоюзу загалом, повідомляє Бабель із посиланням на пресслужбу литовської митниці.
Заборона поширюється на легкові автомобілі, кемпери, мікроавтобуси до 10 пасажирських місць.
Виняток зробили для автомобілів, що прямують транзитом до Калінінградської області росії або з неї та мають документ про спрощений транзит (FTD).
Їхній проїзд через Литву може тривати не більше доби.
В автівці має бути власник — у разі його відсутності транспорт не пустять на територію Литви.
Порушникам загрожує штраф та/або конфіскація авто.
8 вересня Європейська комісія продовжила санкції проти росії та додала до них нові обмеження.
У документі йдеться, що якщо росіяни вʼїжджають на автотранспорті з номером рф, то це буде нелегальним імпортом за нормативами ЄС.
Тому країни матимуть право конфіскувати машини, смартфони, іншу техніку та цінні речі в тих, хто порушить цю заборону.
Пізніше Єврокомісія помʼякшила обмеження: авто залишаються під забороною, а от щодо вилучення особистих речей, які «викликають несуттєве занепокоєння з огляду обходу санкцій», митники мають діяти «пропорційно і розумно».
У зміненому тексті вже не йшлося про телефони, ноутбуки тощо.
Під час робочої поїздки в Харківську область 4 квітня Міністр оборони України Олексій Резніков та Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас спільно з начальником ХОВА Олегом Синєгубовим провели нараду щодо обороноздатності та безпеки регіону.
Олексій Резніков наголосив, що Арвідас Анушаускас був найпершим міністром оборони з дружніх країн, який торік у березні, вже під час повномасштабного вторгнення рф, приїхав до України. Нині це вже четвертий візит міністра до нашої держави.
«Міністр оборони Литви продемонстрував і всім іншим нашим колегам, що в Україну треба приїжджати і висловлювати тут свою підтримку. До того ж Литва першою передала в Україну партію «Стінгерів» у 2022 році, за що дуже вдячні. Також пан Арвідас – це і перший міністр оборони, який приїхав у Харків під час цього складного періоду. Сподіваюся, що це буде ще один символ. А вже наступні візити міністрів оборони країн клубу «Рамштайн», я думаю, ми будемо спостерігати саме в Харкові», – зауважив Олексій Резніков.
Як зазначив Міністр оборони Литовської Республіки Арвідас Анушаускас, військова допомога Україні повинна надходити на постійній основі, поки це буде необхідно.
«Процес надання допомоги триває. Передали багато амуніції, патронів, вантажівок та іншого. Окрім цього, за пришвидшеними програмами проходять навчання для військовослужбовців. Так, наприклад, готували командирів рот. Ми будемо на постійній основі підтримувати Україну всім, чим можемо», – сказав Арвідас Анушаускас.
Під час наради Олег Синєгубов розповів, як Харківщина боролася з викликами війни в перші дні та як нині розв’язують проблемні питання на деокупованих територіях.
Найбільш важливі аспекти наразі – це гуманітарне розмінування, відновлення роботи промисловості, відбудова приватних та багатоповерхових будинків, а також повернення дітей з рф, яких примусово вивезли з тимчасово окупованих територій.
«За понад рік повномасштабного вторгнення ми отримали величезний досвід в евакуації, адже лише на початку війни впродовж тижня вивезли приблизно 700 тисяч людей. Окрім цього, нам необхідно було напрацювати логістику гуманітарних перевезень, адже більшість продовольчих магазинів на той час вже не працювала. Було ще багато викликів, з якими нам довелося зіткнутися, зокрема, відновлення об’єктів критичної інфраструктури», – додав Олег Синєгубов.
Він також зазначив, що нині в Харківській області налічується понад 476 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Понад 84 тисячі переселенців – це діти.
Українські військові отримають від Литви зенітні установки L70 у рамках військової допомоги.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на LRT, про це заявив президент Литви Гітанас Науседа.
За словами голови держави, установки зі снарядами до них планується передати Україні найближчим часом разом.
Надання військової підтримки Україні буде продовжено за допомогою литовських підприємств оборонної промисловості, а також фінансових внесків на міжнародні ініціативи та коштів на закупівлю озброєнь для України. На ці цілі у бюджеті Міністерства національної оборони країни уже передбачено 40 мільйонів євро.
“Рішучість литовського народу підтримати Україну безпрецедентна. 95% населення країни виступають за гуманітарну допомогу, 70% з них пожертвували гроші та товари для України. У 2022 році литовська держава надала Україні допомогу у розмірі €660 млн, у тому числі €240 млн у вигляді військової допомоги. Литва продовжуватиме цю допомогу до перемоги”, – наголосив Науседа.
Варто зауважити, що зенітна установка L70 була розроблена після Другої світової війни. Вона надійшла на озброєння Швеції у 1951 році. Її виробляли у шести різних країнах НАТО.
Нагадаємо, сьогодні, 11 січня, Науседа відвідав Львів та зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Польщі Анджеєм Дудою. У ході візиту він анонсував передачу зеніток нашій країні, але не уточнив яких саме.
Ми використовуємо cookies! Добре Читати більше