переправа

Напівзруйнований Старий Салтів та знищений міст через Сіверський Донець. Після відходу окупантів зв’язок із протилежним берегом відновився, але тільки водою. На веслах – місцевий рибалка Юрій, якому зараз не до риболовлі: зранку до ночі чоловік возить людей та посилки.

Юрій, човняр

Много было – и животные, и дети. Семьи приезжали, кто не видел семью почти год. Вот так. Мальчик женщину на руках заносил. Не знаю кто. Родственница. Он заносил на лодку на эту сторону – и там выносил. Тяжело ей было возвращаться домой, столько времени прошло. И она похудела конкретно. Ну и родственники в Харьков ее забрали. В возрасте женщина. Она села, плачет, это видеть страшно. 03-50 ))

Одного з пасажирів перевозили зі швидкої в швидку – чоловік з Вовчанська, потрапив під обстріл. Потрібна операція на нозі.

Олександр

Я был во дворе, было несколько прилетов. Возле соседей взорвалась мина и во двор прилетел гранитный осколок и ударил меня по ноге. Попал в больницу, серьезная травма. Сейчас надо в Харьков ехать делать операцию.  делать операцию. Практически обстрелы каждый день. Вчера погиб парень, двое ранены. Но мы будем держаться.

Газ та бензин – те, що сьогодні користується попитом у всіх селах. Євген з товаришами возять з того берега газові балони, заправляють та їдуть назад.

Євген

Ми с той сторони утром выехали в 6 утра. Безперестанку едем и едем. Заправили людям баллоны, таки образом, по-другому никак. Зарічне, Металівка, Березняки – це наш округ. Ще три рази так треба їхати. – Ви як волонтери? – Ні, ми просто допомагаєм людям, ми не волонтери.

На той берег можна потрапити й в об’їзд, але шлях буде набагато довшим, до того ж дорога розбита. Тому переправа поки тільки така, Юрій жаліється – його човну дуже не вистачає мотора.

Юрій, човняр

Гуманитарка с этой стороны идет, перевозим на лодке. Ну, мы до 5 вечера, но если люди есть – остаемся, помогать надо. Двигатель нужен, бензин. Чтоб немного легче было, хотя бы небольшой, спокойно переплыть и все.

Люди оговтуються після окупації та звикають до тиші. Раніше тут не минало й дня без обстрілу. Сергій Олексійович рибалить зi зруйнованого мосту.

Сергій Олексійович

Шо ловиться? Та якщо, щось буде. О, є на уху отакі окуня. Та на піджарку, на уху. Вони вже надоїли ті каші, хочеться риби смаженої, ухи поїсти. Так і живемо. Головне, щоб воно не повернулося, ото шо було. Було таке – утром лежиш, тихо. Думаєш – скінчилось. А воно як шандарахне – думаєш, опять почалось… Було труднувато, доставка була погана, щось пекли, жарили, з запасів. Потім наші їх вигнали, почали гуманітарку возити, появилась тушонка. Почали гігієну привозити, мило. А так нас обстрілювали постіно, стріляли на Гонтарівському шляху, на Соіча, били по Салтову. І в ночі, і утром, і вдень. Спочатку ми бігали прятались, а потім звикли, жінки на городах робили, нормально так вже було. Щас вроде появляется власть, можна до когось звернутися. Світла нема, газу нема, но щось обіцяли зробити. Дрова є, якось перезимуєм. Всім важко, багато побито у людей, но зараз допомога йде, криши кліють. Кажуть, як дорогу відремонтують – будуть більше возити.

В Старому Салтові зараз залишилося кілька сотень мешканців. Усим потрібні продукти, засоби гігієни, одежа.

Юрій Божко

Сейчас нужно закрывать окна и крыши, потому что есть 2-этажки, в которых если крыши не будет – люди не вернутся. Куда возвращаться, если все льется на 1 этаж. Люди потихоньку возвращаются – просто приезжают, забирают, заколачивают и уезжают. Куда на зиму, если нет ни воды, ни света, ни газа.

В частині Старого Салтова електро- та газопостачання обіцяли відновити, проте строків ніхто не називає.