Звук, до болю знайомий всім харків’янам. У трамвайному депо перед запуском на маршрут тестують вагон після ремонту. Тут же ремонтують і машини зі службового автопарку.
Алла Шульга-Донник, маляр Салтівського трамвайного депо
Шпаклюю машину, привожу в порядок, точно также, как и трамваи. Чтоб вывести их на линию, чтоб на них можно было работать. Очень тяжело, людей не хватает, мальчишек специалистов позабирали, а мы так, что можем – то делаем. Вон стоит трамвай, который расстреляли в пух и прах – я его делала перед войной. Обядно, когда твой труд так… «Карсаны» автобусы тоже делали, тоже расстерелянние, троллейбусы… Все порасстреляли они.
Алла працює мАляром вже близько 8 років, але у разі необхідності може й вивести трамвай на маршрут. Каже, після тривалої перерви у курсування громадського електротранспорту в харків’ян змінилося ставлення до трамваїв та тролейбусів.
Алла Шульга-Донник, маляр Салтівського трамвайного депо
Конечно, с благодарностью, проезд беспланый, не многие себе его могут позволить.Все зависит от городского транспорта. Денег где набраться? Частный автобус – 20 гривен. Если человек добирается на работу двумя транспортами – то это 40 в одну сторону. А жить на что? Цени сумасшедшие.
Цій трамвай по 6 гривень за проїзд вже ні на 602й мікрорайон, ні на вокзал не поїде. Як і десятки інших вагонів, які назавжди залишилися на території Салтівського трамвайного депо. Але деякі все ж таки вдалося поставити на колеса, хоча людей сьогодні працює майже вдвічі менше.
Владислав Приймак, директор Салтівського трамвайного депо
В Салтівському депо на початок вторгнення було приблизно 150 вагонів, з них 30 були знищені повністю, 120 зазнали різного ступеню ушкоджень. І частина з цих 120 вже працює на лінії після відновлення. Така статистика. На початок війни в мене було 960 людей в підпорядкуванні. Сьогодні – 550. Майже половини немає – хтось звільнився, хтось не повернувся. Але залишилася стійка команда, яка забезпечує перевезення та роботу підприємств.
Влітку працівники депо вже показували наслідки обстрілів та техніку, що не підлягає відновленню. Кажуть, головної шкоди окупанти завдали саме в перші тижні повномасштабного вторгнення.
Владислав Приймак, директор Салтівського трамвайного депо
Тут ми бачимо попадання прямо в дах трамвая, це міномет, ми вже розрізняємо, треба тільки зрізати це та новий новий робити. Це влучання було в перші два тижні, чомусь, мабуть, вважалося, що це військова техніка.
Майстер Жовтневого депо Євгенія не вагаючись називає Харків трамвайним містом – електричні трамваї курсують вулицями вже понад 100 років. Середній вік машин, на думку майстра, близько трьох десятків років.
Євгенія Люткевич, майстер Жовтневого трамвайного депо
За 30, а там дальше… Есть разные, есть помоложе, есть постарее. Но вес они в очень хорошем состоянии. И спасибо Чехии – то, что они нам дали, стараемся держать в хорошем состоянии, что-то делать.
Нещодавно навіть вдалося запустити новий маршрут – 12й трамвай сполучає Південний вокзал та Центральний парк.
Євгенія Люткевич, майстер Жовтневого депо
Я еще в ночь тогда работала, и они тогда поехали, слава богу, все как положено. Восстанавливаем маршрути, которые были, это правильно. Сейчас он ездит до горпарка, а ездил до Лесопарка. И я надеюсь, может мы и туда поедем. Это хорошо и людям очень приятно.
Навіть інтервал курсування трамваїв на цьому маршруті став менше, ніж був до повномасштабного вторгнення.
Владислав Приймак, директор Салтівського трамвайного депо
До війни на ньому працювало три одиниці рухомого складу, сьогодні працює п’ять. Інтервал – від 12 до 14 хвилин. Зараз ми спостерігаємо за пасажиропотоком, будемо робити висновки приблизно через місяць-два.
Одним з найбільш густонаселених районів Харкова, як і раніше, залишається Салтівка. Транспортники вважають, що тут треба збільшувати чисельність наземного транспорту. У першому півріччі планується відновити рух трамваїв проспектом Тракторобудівників – від Салтівського шосе до Героїв Праці.
