українське зерно

Болгарські фермери та власники переробних підприємств зранку 18 вересня заблокували транспортні розв’язки та дороги, протестуючи проти рішення парламенту не продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня

Про це повідомляє Forbes.ua із посиланням на Forbes Bulgaria. Представники 26 галузевих організацій оголосили безстроковий загальнонаціональний протест. 

Вони вимагають продовження заборони на імпорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку з України, а також введення заборони на імпорт нерафінованої олії, свіжих та заморожених фруктів та овочів, молока та молочних продуктів, мʼяса та мʼясопродуктів, живих тварин, меду та продуктів бджільництва з України, а також посилення контролю за походженням, якістю та безпечністю сільськогосподарської продукції, що імпортується в країну.

Представники аграріїв також вимагають виплатити фермерам компенсацію за збільшення виробничих витрат через війну в Україні до 30 вересня цього року та зняти обмеження на розмір допомоги.

Протестувальників на переговори запросив міністр сільського господарства Кирил Витєв. За його словами, будуть проведені переговори з Києвом, щоб експорт до Болгарії було затримано до повного уточнення продукції, кількості та механізмів ліцензійних режимів.

Премʼєр-міністр Микола Дєнков заявив, що фермери наразі виходять з вимогами, які вирішені, або з тими, які не можуть бути вирішені, тому що встановлюються терміни, які неможливо виконати. За його словами, деякі з вимог стосуються рішень Єврокомісії і уряд Болгарії не може їх скасувати, бо «потрібно дотримуватися правил».

Нагадаємо, Парламент Болгарії 14 вересня проголосував за зняття заборони на імпорт зернових з України. Раніше ця ініціатива викликала жваве обговорення, проти виступили галузеві організації і місцеві фермери. Їх представники заявили, що були шоковані таким рішенням. За словами голови Національної асоціації виробників зерна Ілії Проданова, це рішення не містить аналізу наслідків, які виникнуть через нього, і «ставить під загрозу болгарських виробників».

15 вересня Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня.

Виконавчий орган ЄС проаналізував вплив обмежень експорту чотирьох категорій сільгосппродукції на ринок ЄС і дійшов висновку, що вони посприяли виправленню цінових стрибків на ринках пʼяти держав – членів ЄС, які вимагали заборони.

Водночас в Єврокомісії зазначили, що Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи – наприклад систему ліцензування експорту – протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.

Водночас Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна. У відповідь Україна планує подати позов до арбітражу СОТ проти цих країн.

Іспанія вважає заборону на українське зерно з боку деяких країн ЄС незаконною, повідомив міністр сільського господарства країни Луїс Планас Пучадес. Його французький колега Марк Фено розкритикував ці кроки, заявивши, що вони ставлять під сумнів європейську солідарність.

Відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі Україною подано вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною в рамках СОТ. 

Про це повідомила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

«Для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ. Водночас ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження і нам не доведеться довго зʼясовувати відносини в судах. Нам потрібна солідарність з ними і захист інтересів фермерів. Розпочаті нами кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів допоможуть відновити нормальну торгівлю між Україною і сусідніми державами, а також показати солідарність між нами», – пояснила Юлія Свириденко.

За її словами, в результаті односторонньої заборони на імпорт української агрородукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини вітчизняні експортери вже зазнали та продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.

Україна вбачає в цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов’язань. Також українська сторона вважає, що односторонні дії країн-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні й усі країни-члени блоку мають координувати та узгоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виняткової компетенції ЄС.

Нагадаємо, що 15 вересня 2023 року Єврокомісія повідомила, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, викривлення ринку у п’яти державах-членах, які межують з Україною, було усунене. У зв’язку з цим Європейська комісія прийняла рішення не продовжувати своє рішення щодо заборони на ввезення товарів з України.  Разом з цим Єврокомісія зазначила, що Україна має вжити заходів, щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах.

Водночас 15 вересня 2023 року Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.